віза

віза
-и, ж.
1) Напис на документі, який засвідчує, що його перевірено офіційною особою.
••

Ве́ксельна ві́за — датована відмітка про перше пред'явлення векселя строком "о такій-то годині від пред'явлення".

Че́кова ві́за — відмітка банку-платника на чеку про наявність покриття по ньому на рахунку чекодавця.

2) Дозвіл на в'їзд кого-небудь у країну, на виїзд чи проїзд через неї. || Позначка в закордонному паспорті про дозвіл в'їзду на територію певної держави, виїзду з неї або перебування в ній.
••

Дипломати́чна ві́за — віза, що її видають членам дипломатичних представництв та консульських установ, членам їх сімей, дипломатичним кур'єрам, членам урядів.

Ділова́ ві́за — віза, що оформляється особам, які в'їжджають в країну як співзасновники спільних підприємств чи представники компаній.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»